ДНЗ «Сонечко» м.Перемишляни








Доктор радить, консультує, інформує

Білик Марія Василівна, медична сестра.                    Освітній рівень:ВНКЗ ЛОР"Львівський інститут медсестринсьтва та лабораторної медицини ім. А. Крупинського"                                                      Спеціальність: "Сестринська справа".                        Професійна кваліфікація: Сестра медична.                          Стаж роботи - 2 роки.


 

 

 

Описание: C:UsersКазкаDesktopmed-04.jpg

 

Роль щеплення в житті дитини

 

Все частіше і частіше останнім часом звучить від батьків фраза — «Ми відмовляємось від щеплення своєї дитини».А причини відмови пояснити не можуть, і негативних прикладів не наводять, але висновки категоричні — «Ні».

І починається тривала переконлива бесіда з кожною мамою, татом, бабусею  та іншими про необхідність і нагальну потребу в вакцинації дітей в наш час. Раніше внаслідок інфекційних захворювань помирало дуже багато дітей і дорослих. Тому виникнення вакцинопрофілактики є надзвичайно визначним досягненням медицини.

Сьогодні існує чимало точок зору: дехто вважає, що вакцинація шкодить здоров`ю дитини, що можна без неї обійтися тощо. У нас відмови від щеплень були завжди: і до антивакцинальної кампанії. Такі антивакцинальні кампанії є хвилеподібні. Звичайно, що зараз на фоні з додаткової кампанії імунізації проти кору та краснухи кількість відмов зросла. У перші роки незалежностіУкраїни у нас була дуже потужна антивакцинальна кампанія , спровокована публікацією в одній із російських центральних газет. Там йшлося про вміст ртуті у препараті, з якого виготовляється вакцина. Інформація поширилася по всьому пострадянському просторі. Люди почали масово відмовлятися від щеплень . На фоні масових відмов від щеплень проти дифтерії у нас різко зріс показник захворюваності та смертності з цієї хвороби

Проте достатньо одного разу, щоб побачити, як помирає дитина від дифтерії, аби ніколи більше не дозволяти батькам чиродичам вирішувати питання щодо щеплень. Адже дитина може померти від хвороби , якій легко можна було запобігти. У 1994-1998 роках в Львівській і Миколаївській областях від епідемії дифтерії помирали нещеплені діти, тому що батьки теж відмовлялися від щеплення.

Якби ж вони бачили очі маленьких пацієнтів, які в повній свідомості йшли з життя. Це були дівчатка — 7-11 років, які загинули від важких ускладнень дифтерії— паралічу серця, інфекційно-токсичного шоку, відмови провідних шляхів серця.  Тоді ж гинулиі дорослі Я знаю приклад, коли здоровий юнак захворів і помер від кору, тому що його мама медсестра знехтувала щепленням

Здоровим дітям без винятку потрібно виконувати профілактичні щеплення проти всіх дитячих інфекційних хвороб.

Вакцина, яка вводиться під час щеплення, спричиняє значні зміни в імунній системі дитини: організм мобілізує свої сили і виробляє антитіла проти певної інфекції.

Саме завдяки вакцинації в Україні немає спалахів епідемії на хвороби, проти яких проводяться профілактичні щеплення. Дану ситуацію можна пояснити існуванням колективного імунітету. Це коли 95-97% населення країни мають щеплення проти тієї чи іншої хвороби. Якщо колективний імунітет менший за 95%, то рано чи пізно кількість хворих наблизиться доепідеміологічного порогу. І це ще раз підкреслює надзвичайну важливість планової імунопрофілактики.

Уявіть ситуацію: группа в садочку. З 20-тьох дітей не щеплені, приміром, двоє, і то виключно через тривалі протипоказання для цих діток. Оскільки всі щеплені, то саме нещеплені якраз і захищені від проникнення в колективі інфекції. Якщо ж відсоток діток без планової вакцинації зростатиме, то й зростатиме ризик для захворювання для тих хто не зробив цього тимчасово і через визначені причини, тобто «вікно» для проникнення хвороби збільшуватиметься. Як результат – розраховуватися доведеться нам усім.

Якби в ЗМІ однаково говорили не лише про шкоду від щеплення, а про інфекційні хвороби, то люди мали б можливість зорієнтуватися, що все ж таки більш небезпечне. Люди мають право вибору.

Вакцинація – це є дуже серйозна справа. Її проведення регламентується наказом Міністерства охорони    здоров’я. Ті вакцини, які використовуються сьогодні набагато якісніші від тих, які використовувалися ще 10 років тому.

Для проведення щеплень в кожному медичному закладі є відведений окремий медичний кабінет, виділений окремийхолодильник для зберігання виключно імуно-біологічних препаратів. Двічі на день спеціально закріплений за кабінетом щеплень медперсонал контролює температуру у цьому холодильнику. Вакцини, які неправильно зберігалися можутьвикликати побічну дію чи бути неефективними.

Також міністерський наказ передбачає обов’язковий огляд дитини перед щепленням.

У першу чергу має бути збір анамнезу – достатньо ґрунтовна розмова з батьками. Лікар чи медсестра мають дуже детально розпитати маму, чи дитина перед тим не хворіла, чи почувалася нормально, чи не гарячкувала, чи в неї не лізуть зубчики. Дуже важливим є ставлення батьків до щеплення. При дуже багатьох нозологіях дитину можна щепити після проведеннявідповідної підготовки: посилення проти алергічного фону, захисного попередження різноманітних ускладнень. Перш за все пам’ятати, що будь-яке щеплення робиться дитині, в якої у цей момент немає жодної гострої інфекційної хвороби — ані нежиті, ані проносу, ан і висипу, ані підвищення температури тіла. Мені здається, зараз лікар більше боїться щепити дитину, аніж мама. Лікарі розуміють, яка велика на них відповідальність.

Батькам потрібно пам`ятати, що щеплення необхідно проводити відповідно до календаря щеплень.

 

 

Пов’язане зображення

 

Особиста гігієна дошкільника

 

ocoducta gigiiena

Пов’язане зображення

Скарлатина – симптоми, шляхи зараження, лікування і профілактика

Ознаки, лікування і профілактика скарлатини

Скарлатиною називають інфекційне захворювання, що протікає в гострій формі і характеризується точковим висипом, ангіною, загальною інтоксикацією організму. Ознаки скарлатини у дітей завжди яскраво виражені, тому в більшості випадків лікування починається вчасно. Але якщо інфекція протікає приховано або без інтенсивних проявів, можливі серйозні ускладнення.

Як передається хвороба

Збудник скарлатини належить до групи стрептококів, які можуть вражати нирки, суглоби, мигдалики. Якщо в момент проникнення інфекції в організм у людини надто ослаблений імунітет, то розвивається це захворювання.

Джерело інфекції – людина, яка хворіє на скарлатину або є носієм стрептококів. Інкубаційний період скарлатини в середньому триває близько 10 днів, інфікована людина становить небезпеку для оточення протягом 15-20 діб після появи перших ознак.

Скарлатиною також можна заразитися:

  • повітряно-крапельним шляхом;
  • через іграшки і побутові предмети;
  • за допомогою продуктів харчування.

Клінічні прояви

Скарлатина завжди починається гостро:

  • раптово піднімається температура тіла до 39 градусів і вище;
  • дитина скаржиться на сильний головний біль і нудоту;
  • хворий не може ковтати їжу (ріжучий біль в горлі).

На третю добу після перших проявів захворювання на тілі з'являється дрібний висип, що характеризується сильною сверблячкою. Знаючи, як виглядає висип при скарлатині, можна вжити термінових терапевтичних заходів. Він «накопичується» в природніх складках у вигляді червоних смуг. Потрібно уважно дослідити пахові складки, пахвові западини і ліктьові згини, у цих зонах найчастіше і виявляються патологічні вогнища. На дотик шкіра з висипанням стає надмірно сухою, грубою і нагадує дрібний наждачний папір. Висип може уражати все обличчя, скроні й лоб, все тіло. Чистий носогубний трикутник є характерною ознакою інфекції.

Язик хворого на скарлатину теж змінюється, стаючи малинового кольору з набряклими, опуклими сосочками. Вся слизова ротової порожнини запалюється і набуває червоного відтінку, на мигдалинах є гнійний наліт. Такий вид ротової порожнини лікарі називають «вогняний зів» і вважають одним з визначальних ознак захворювання.

Тільки через чотири дні (допускається збільшення / зменшення цього терміну на день) шкірні покриви бліднуть, починається активне лущення вогнищ висипів – шкіра знімається «панчохою», особливо на долонях.

Симптоми скарлатини у дорослих ідентичні, але перебіг хвороби завжди тяжкий із критичним підвищенням температури і судомами.

Лікування і профілактика скарлатини

Відповіді на питання, як лікувати скарлатину на початковій стадії, з переліком лікарських препаратів, немає – лікарі рекомендують проводити тільки симптоматичну терапію. Якщо хвороба протікає в легкій формі, то дитина перебуває вдома, при виникненні ускладнень їй показана госпіталізація. Протягом 10 днів хворий повинен дотримуватися постільного режиму, призначається курс антибактеріальних препаратів (10 днів) для пригнічення росту і поширення в організмі стрептокока. Для полегшення загального стану здоров'я додатково лікарі рекомендують:

  • полоскання ротової порожнини відваром ромашки лікарської або фурациліном;
  • прийом антигістамінних засобів – знімають свербіж у місцях висипань;
  • курс вітамінотерапії – зміцнюється імунітет, знижується ризик розвитку ускладнень.

Лікуванням і профілактикою скарлатини займаються педіатри й інфекціоністи. Лікарі цих спеціальностей повинні не тільки діагностувати захворювання, диференціювати його від ангіни і алергії на лікарські препарати, а й спостерігати за хворим навіть після його одужання. Потрібно стежити за характеристиками сечі і станом суглобів, тому що найпоширенішими наслідками ускладнень скарлатини у дитини є гломерулонефрит і ревматизм. Детальніше про наслідки хвороби можна дізнатись на сайті нашої клініки Добробут.ком.

Скільки днів триває карантин при скарлатині? Дітям і дорослим показана ізоляція протягом 10 днів, якщо перебіг хвороби легкий і без ускладнень. Але і після цього терміну їм не можна відвідувати місця великого скупчення людей (школи, офіси) ще протягом 12 днів. Таким чином, ізоляція триває протягом мінімум 3 тижнів.

Профілактичні заходи

Хворому скарлатиною необхідно не тільки виділити окреме приміщення, але й окремий посуд, рушник та інші побутові речі. Необхідно 2-3 рази щодня проводити вологе прибирання в кімнаті, де знаходиться пацієнт, і бажано це робити спеціальним дезінфікуючим розчином.

Якщо зафіксувалось захворювання на скарлатину в дитячому садку, то вся установа закривається на карантин і протягом трьох тижнів її не відвідують навіть здорові діти. Але такі ризики успішно знижуються дотриманням санітарно-гігієнічних заходів, регулярними перевірками санстанції на присутність стрептокока, вологими прибираннями з дезінфікуючими розчинами і контролем за станом дітей.

Щеплення від скарлатини немає, але, одного разу перехворівши, людина стає практично невразливою перед інфекцією – імунна система виробляє специфічні антитіла. Завдяки сучасним антибактеріальним препаратам і високому рівню медицини скарлатина піддається лікуванню, прогнози виключно сприятливі.